Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №911/4560/15
Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №911/4560/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 911/4560/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Компанії "Ground Support and Terminal Solutions

LTD"

на постанову Київського апеляційного господарського

від 12.04.2016 року

у справі № 911/4560/15

господарського суду Київської області

за позовом Державного підприємства

"Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Компанії "Ground Support and Terminal Solutions

LTD"

про визнання частково нікчемним договору поставки

за участю представників:

позивача - Гостищевої Н.В.

відповідача - Шкабрія М.П.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Компанії "Ground Support and Terminal Solutions LTD" про визнання нікчемним укладеного між сторонами договору № 52-29/7-1 від 19.12.2013 р. в частині розділу 14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2015 року (суддя Бацуца В.М.) припинено провадження у даній справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року (судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до місцевого господарського суду на розгляд.

В касаційній скарзі Компанія "Ground Support and Terminal Solutions LTD" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Також скаржник зазначив про наявність рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04.08.2015 р. за позовом Компанії "Ground Support and Terminal Solutions LTD" до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 1191004,38 євро, яке свідчить про невірність висновку суду апеляційної інстанції стосовно неможливості виконання письмової угоди сторін про передачу спору на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Вирішуючи спір, господарськими судами встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем за товар, поставлений іноземною компанією на підставі договору № 52-29/7-1 від 19.12.2013 року, укладеного між сторонами.

Згідно пп. 14.1., 14.2., 14.3. цього договору будь-які спори, що виникають між сторонами, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України). Сторони прийшли до згоди, що в процесі розгляду і вирішення спорів буде застосовуватися Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Правом, що застосовується до цього договору, є матеріальне право України. Місце проведення засідань Арбітражного суду - м. Київ. Мова арбітражного розгляду - російська.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання нікчемним договору № 52-29/7-1 від 19.12.2013 р., укладеного між ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" та Компанією „Ground Support and Terminal Solutions LTD", в частині розділу 14, як такого, що суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших нормативно-правових актів, і обмежує позивача у праві на звернення з позовом за цим договором до судів України, а також у праві на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Припиняючи провадження у справі, господарський суд Київської області послався на Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно ст. 1 якого визначено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

В силу п. 2 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, яке є додатком №1 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", до Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України. Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.

В розділі 1 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого Рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007р. № 18(1) із змінами, внесеними рішенням президії Торгово-промислової палати України від 25.10.2012р. № 24 (6), визначено, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України є самостійною, постійно діючою установою (третейським судом), здійснюючою свою діяльність відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994р., Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України і даного Регламенту.

У параграфі 2 "Компетенція МКАС" статті 1 Регламенту встановлено, що у МКАС за угодою сторін можуть передаватись: спори із договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України; до компетенції МКАС відносяться, зокрема, спори, які стосуються відносин торгового характеру, включаючи наступні угоди та не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів, торгове представництво та посередництво, оренда (лізинг), науково-технічний обмін, обмін іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, страхування, спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації.

Відповідно до ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду, посилаючись на те, що спір у даній справі не відноситься до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, у зв'язку із тим, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не є компетентним третейським судом у вирішенні спору, а письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду не може бути виконана.

Також апеляційна інстанція застосувала приписи статей 5, 12 Закону України "Про третейські суди", якими передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду), в якому зазначено про те, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 N 6-50цс12).

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки з аналізу норм Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та вищезазначеного Регламенту МКАС не вбачається неможливість розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України вказаних спірних правовідносин. При цьому, апеляційний господарський суд безпідставно не врахував подане суду апеляційної інстанції та наявне у матеріалах справи прийняте Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України рішення від 04.08.2015 р. про стягнення з позивача у даній справі заборгованості за товар, поставлений за договором № 52-29/7-1 від 19.12.2013 р.

В пункті 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Враховуючи, що відповідач до початку розгляду позовної заяви по суті подав до суду першої інстанції клопотання про припинення провадження у справі внаслідок того, що спір підлягає розгляду судом, вказаним у арбітражному застереженні - Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, і договір був чинним станом на час розгляду судом першої інстанції цієї справи, господарський суд Київської області дійшов обргунтованого висновку про припинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам та вимогам закону.

З огляду на викладене, ухвала місцевого господарського суду грунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, тоді як оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі ухвали господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії "Ground Support and Terminal Solutions LTD" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року у справі № 911/4560/15 скасувати.

Ухвалу господарського суду Київської області від 11.11.2015 року у справі № 911/4560/15 залишити в силі.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко Н.Г. Дунаєвська